пʼятниця, 25 березня 2011 р.

РЕЦЕНЗІЯ НА МОНОГРАФІЮ «ЛІНГВОКОГНІТИВНІ АСПЕКТИ МАЛИХ ТЕКСТІВ»

Текст як основна одиниця комунікації, залишається одним з найбільш поширених об'єктів досліджень у межах прагмалінгвістики та когнітології. Аналіз текстових утворень на сучасному етапі розвитку мовознавства концентрується навколо малих форм, які реалізують своє прагматичне навантаження й актуалізують процес комунікації. Монографія, що рецензується, є колективною працею і саме презентує результати лінгвокогнітивних досліджень текстових утворень малих форм.

С.О. Швачко, яка є співавтором та редактором даної монографії, вважає, «що сучасні лінгвісти фокусують увагу на дослідженнях комунікативних одиниць, що об'єктивуються тенденціями сьогодення, актуальністю питань текстоцентричного спрямування: онтології текстів, їх категорій, таксономії, дискурсивної детермінації та лінгвокогнітивних аспектів. Значущими є питання концептуалізації та категоризації комунікативних одиниць з притаманними їм семантикою, синтактикою та прагматикою. Первинним та вторинним текстам притаманні композиційно-сюжетна, композиційно-смислова, композиційно-мовленнєва системи, тобто інтеграція змісту, смислу та форми. Структурно-семантичний підхід до тексту препарує інтерпретацію сюжетних блоків та їх призначення. Концептуальний простір (ментальний) обіймає загальний зміст та основні смисли».

Парадигма малих текстів чисельна і залишається ще не остаточно визначеною. Як цілком слушно стверджує І.К. Кобякова, одна з авторів монографії, дослідження парадигми малих текстів є «проспективним й актуальним для ідентифікації засобів реалізації мовотворчої функції, її обумовленості дискурсом».

У роботі здійснюється комплексний аналіз функціонування категорії інформативності, що виявляється в дослідженні її плану вираження і плану змісту. Комплексний аналіз тексту полягає в систематизації лексико-синтаксичних, композиційних і прагматичних особливостей газетного повідомлення про погоду. Прагматичний підхід, обраний у даній роботі для дослідження категорії інформативності в газетному повідомленні про погоду, акцентує роль людського чинника в процесі продукування тексту, не зменшуючи при цьому значущості лінгвальних характеристик повідомлення.

Типологія текстів-анонсів правомірно подана на основі таких критеріїв: 1)тип композиційної моделі; 2) об'єкт реклами.Функціональна спрямованість тексту-анонсу й набір його онтологічних характеристик дозволяють визначити даний тип тексту як прагматично обумовлену одиницю комунікації, яка являє собою завершене з точки зору смислу системне утворення і при¬значена сприяти орієнтуванню реципієнта в потоці інформації і підготовці його до сприйняття первинного тексту.

Цілком справедливим є твердження проф. С.О. Швачко, що «до малих текстів тяжіють також блоки ситуацій із стандартних текстів - завершені за змістом та інтегровані прагмемами». Цей різновид дискурсу сприяє осмисленню природи силенціального ефекту - його поліаспектності, поліфункціональності та полімодальності. Когнітивно-дискурсивний підхід до силенціального компонента комунікації сприяє розумінню адгерентних категорій мовчання.

А чи можна сперечатись з приводу того, що малими формами, які потребують подальшого більш глибокого вивчення, також є фразеологічні одиниці, які виступають одним з об'єктів широкого кола наукових інтересів професора С.О. Швачко.

Дослідження текстів малих форм із застосуванням комплексного когнітивно-комунікативного підходу сприяє усвідомленню глибинних ментальних про¬цесів текстотворення та текстосприйняття. Авторами монографії приділяється значна увага аналізу базових, загальних та факультативних категорій малих текстів; їх експлікації на глибинному та реалізації на поверхневому рівнях. Серед текстових категорій, що мають свою представленість у парадигмі текстів малих форм, автори монографії цілком слушно виокремлюють категорії інформативності, дискретності, лінійності, когерентності, закінченості, рекурентності, адресованості.

Типологічний аналіз текстів малої форми, їх параметризація в режимі лінгвокогнітології, здійснені колективом авторів рецензованої монографії, заповнюють певні лакуни наукового знання і спонукають до подальших досліджень. Маємо впевненість, що рецензована монографія, спрямована на інтенсифікацію наукового пошуку в аспекті дослідження текстів малої форми, має зацікавити науковців-філологів, аспірантів, магістрантів, до кола інтересів яких входять проблеми комуніктивної лінгвістики.

В.Г. Пасинок, доктор пед. наук (Харків)