СЕМАНТИЧНІ ДЕВІАЦІЇ У ЧИСЛІВНИКОВІЙ РОДИНІ

Семантична девіація числівників та відчислівникових утворень осмислюється на матеріалі їх системно-функціонального буття, еволюції від предметного до квантитативного та спустошеного значення, від повнозначного статусу до службового.

Нумеральні слова (числівники) та їх деривати є об’єктом дослідження, предметом – їх семантичні девіації на векторі становлення та функціонування.

Мета дослідження – осмислення еволюціїсемантичного буття нумеральних слів англійської мови – зумовлює вибір адекватних методів(порівняльного, функціонального та семантичного,трансформаційного) та прийомів аналізу(лінгвістичного спостереження, класифікації, систематизації).

Актуальність теми дослідження об’єктивується методологічним сьогоденням лінгвістичної науки, фокусуванням уваги на системно-функціональному бутті мовних одиниць, їх детермінації дією інтегративних сил лінгвальних та екстралінгвальних чинників.

Новизна роботи полягає в тому, що вперше робиться спроба порівняти семантичні тенденції споріднених слів – числівників та відчислівникових конструювань(дериватів,розглядається характер лакунованості ущербного представлення вихідних сем на еволюційному шляху як числівників, так і їх похідних одиниць.

Ідентифікація процесів десубстантивації та деквантифікації на матеріалі нумеральних слів сприяє адекватному осмисленню системного характеру семантичного та формального буття частиномовних одиниць з одного боку, та їх функціонування на дискурсивних просторах з іншого.

Слова міри та ваги посідають чинне місце серед димензіональних одиниць у лексико-
семантичному полі кількості. "Предметний" етап цих слів не є ілюзорним, розсіяним, схованим віками, на відміну від числівників. Формальна сторона ілюструє когнітивну пам’ять про їх становлення. Пор.: англ. foot, ell, inch, gallon, ton, acre, etc. [3: 78-103].

На фразеологічних просторах нумеральні словосполучення семантизують приблизну та
невизначену кількість. Числова картина при цьому розсіюється, залишаються тільки її "сплески",відлуння на фоні нового синкретичного буття. Наприклад, англ. I perceive, said Jolyon that you are trying to kill two birds with one stone (J. Galsworthy). He wanted to say a thousand things and kissed her(J. Lindsay). Ten to one, they smuggled him on board a ship (A. Christie). Рос. В сто сорок солнц закат пылал (В. Маяковский). Укр. Правду люди кажуть, що прийдуть сім баб та й скажуть сім хвороб
(І. Кочерга).

"Семантичної пустоти" набувають числівники як орнаментальні одиниці, актуалізатори ритму та рими, що спостерігаються у лічилках, дитячих віршиках та скоромовках.
Метафори та інші тропеїчні засоби із КО вказують на інтенції адресанта, вербалізують його прагматичний простір.

У гумористичних ситуаціях, анекдотах КО створюють ефект лінгвістичної гри.

Пор.:

англ. Teacher: If we take three from seven, what difference does it make?
Pupil: That is what I say.
***
рос. - Алло, гостиница? Соедините меня с женой.
- Какой номер?
-Я вам что – турок, чтобы их нумеровать?! (номер жены вместо номера комнаты).

***
або: - Сколько стоит это колье?
- Десять тысяч.
- Черт, а это?
- Два черта.

Числівники, з одного боку, слова міри і ваги, з іншого, мають багато спільного стосовно їх семантичної еволюції та функціонування. Термінологізація КО позначена втратою предметної семантики, збагаченням КО семами точної квантифікації. За межами терміносистеми та на фразеологічному просторі КО утворюють бінарну опозицію на позначення полярних понять "багато","мало". Детермінуючими факторами при цьому слугують текстові та дискурсивні чинники.

Таким чином, семантична девіація числівників та відчислівникових утворень осмислюється на матеріалі їх системно-функціонального буття, еволюції від предметного до квантитативного та спустошеного значення, від повнозначного статусу до службового.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Швачко С. О. Квантитативні одиниці англійської мови: перекладацькі аспекти – Навчальний посібник. – Вінниця: Нова книга, 2008. – 128 c.
2. The Advanced Learner’s Dictionary of Current English by A. S. Hornby, E. V. Gatenby, H. Wakefield – London: Oxford University Press. – 1958. – 1527 p.
3. Швачко С. О. Слова міри і ваги: лінгвокогнітивні аспекти. – Монографія. – Суми: Вид-во СумДУ, 2008.
– 132 c.