неділя, 1 січня 2012 р.

INTERPRETERS’ SAGA


Translation is a human activity known since ancient times and an
interpreter or a translator is among the oldest professions dating back to
the biblical era and earlier. We know about translation as much or as little
as our ancestors. By tradition it has been outside the mainstream of
linguistic science and philosophy. But it would be wrong to say that
research of translation was scarce or the results were futile. There are still
vast black areas in translation theory and practice to be addressed by
linguists, interpreters and translators. They say: Translation is an art,
interpreting is a craft. Craftsmanship is of an old make.

Relatively low quality of translation was generally satisfactory for
the existing market. Until the introduction of computers and market
globalisation the flows of multilingual information in the world had been
rather fragmented. Finally, translation is one of the most complex
problems that the human intellect may face.
The major strategies of an interpreter are bifunctional: to comprehend
what has been said and to render it in another language. The realization of
the illocutionary goal demands much effort on the part of an interpreter.
Diverse vectors of his speech activities, vital problems of oral translation,
etiquette, social niceties confront an interpreter in his polifunctionality.

Onе should make his audience comfortable with short words and
sentences. Figures and proper names should be pronounced correctly and
confidently. Report and rapport should go together for not only
information but also the way it is presented matters much in speech
activity.

It is crucial that a medium is to follow the audience's reaction to
his speech and make readjustments go.

A translator is to exercise his craftsmanship through developing
skills of text comprehension, of overcoming linguistic shock and attention
span. Dealing with texts as the highest communicative units translators
should keep in mind major categories of textuality and intertextuality.
Prerogatives belong to the text assignments of the type:

(B) listen to the text (small in form) and pick up some dominant words;
- make a summary of the text;
- put questions on the text;
- answer the questions on the text;
- make consecutive, spontaneous translations;
- complete the text;
- name major blocks of the text;
- give situations illustrating the proper words;
- make a sight translation of the text;
- identify difficulties and challenges of a source text;
- identify precision information units in a text;
- jot down a text in universal interpreter's notation;
- analyse a text (typological aspects);
- find the cases of ambiguity in a text;
- remedy the sentences before interpreting them;
- complete proverbs with suitable units;
- make informal liaison (two way) interpreting of a dialogue;
- make formal liaison (two way) interpreting of a dialogue.

Everybody is aware that he hesitates a great number of times when
facing the necessity of choice (choosing profession, fiancé, working
place, residence, friends etc.). The opulence of existing opportunities for
young resolute people makes the choice of future profession, on the one
hand, easier because everyone can find something to his taste, but, on the
other hand , far more difficult due to excess of possible answer for the
question ''What am I going to be?" Nowadays there exists a number of
professions considered as popular and fashionable (lawyer, economist,
advertising agent etc.); the profession of an interpreter is among them.

It's well known that translation or interpretation is a specific kind of
human activity, which consists in providing the interlocutors, speaking
different languages, with mutual understanding. The work of an
interpreter is very interesting and unpredictable. You can never know
what the forthcoming moment will bring and what surprises it may
contain. Such surprises are everywhere, where interpretation reigns.
Communication is always new, fresh, mostly made on the go.

Thus, training process is volumous and multiaspected. It prepares
trainees for a thorny path of bringing people with different languages and
cultures together. Language is the bearer and the expression of a culture
and a culture means a certain cast of mind, certain attitudes, certain
understandings of values, and all of that has to be adequately conveyed in
terms of through interpretation. Interpreting is not only simply an attempt
to convey the meaning of the words but also to convey the values and the
concepts that lie behind what is being said by whichever side.

References:

Швачко С.О. Проблеми синхронного перекладу: посібник / С.О.Швачко. – Вінниця: Фоліант. – 2004. – 112 с.

СЕМАНТИЧНА ДЕВІАЦІЯ ДЕНУМЕРАЛЬНІХ КОНСТРУЮВАНЬ


Серед вторинних конструювань в англійській мові чинне місце посідають денумеральні конструювання – ДК з притаманними їм семантичними та формальними характеристиками. ДК походять від числівників, які в родині квантитативних одиниць пізнали долю «семи чудес»: 1) генерували в «оселі предметності», 2) зазнали термінологізації та 3) детермінологізації, 4) вийшли на простори фразеології, 5) дискурсивно номінують точну, приблизну та невизначену кількість, 6) пройшли семантичний коло обіг від предметного до спустошеного значення, 7) мають рушійну словотвірну силу [1; 2; 5].

Актуальність теми зумовлена тенденціями сьогодення до вивчення природи мовних одиниць [3; 4], їх функціонального навантаження у мовленнєвій царині. Об’єкт дослідження – денумеральні конструювання (ДК) ідентифікуються у руслі їх витоків, становлення та семантичної девіації – тенденцій еволюції квантитативної лексики (предмет дослідження). ДК англійської мови утворюють парадигму вторинних, секондарних утворень, що генерують від вихідних нумеральних слів (НС) – числівників. ДК походять від НС, що є прозорим у поверхневій структурі похідних одиниць та очевидним при аналізі їх глибинної структури, семантичного буття.

Числівникам, як універсальним одиницям позначення нумеральності та квантитативних ознак дискретних предметів, притаманні частиномовні семантичні та граматичні риси повнозначних слів [1; 2; 5]. Наявність групи числівників з компонентами –teen, -ty (етимологічні дуплети лексеми ten) свідчить про внутрішньо частиномовну словотвірну силу ранніх числівників.

Виокремлюється також група назв великих чисел, пам'ять яких зберігає сему «більше за попереднє число»: hundred «велика десятка», thousand «велика сотня», million «велика тисяча», тощо. За межами частиномовної парадигми номінації числа модифікуються на денумеральних просторах. Тенденції числівників при цьому верифікуються іманентними законами мовної системи, діями «вічного двигуна» словотвору [3; 4].

ДК англійської мови утворюються, як і інші похідні слова, продуктивними та непродуктивними способами. Пор. англ. five – fifth, fifty, fifteen, fiver, fivesome, to five. Генетичне наслідування поверхневих структур НС прослідковується у корпусі морфемного представлення однолексемними та полілексемними ДК.

Пор. англ. once, only, oneness,loneliness, oneself, alone, someone, anyone, none, everyone, one by one, one another, the one and only тощо. Числівникові морфеми займають у ДК ініціальну, медіальну та фінальну позиції. Препозитивні позиції (ініціальні) об’єктивуються структурою вихідних одиниць – іменникових словосполучень з нумеральним компонентом. Пор. англ. two arms / two armed, one eye / one eyed.

Високочастотно у корпусі вторинних конструювань представлено лексему one з огляду на її поліаспектність та поліфункціональність. Пор. англ. one times two, one book, the one and only child (single), one way (the same), that one (book), one another (couple is implied), one should know that (indefinite), one by one (in turn), one day, one summer (any time), one bird told me (gossiping).

Семантична девіація похідних одиниць (у нашому випадку – ДК) аналізується на фоні вихідних одиниць, яким притаманні «сім чудес» їх буття (становлення та функціонування) [2;5].

Числівникам (як «батькам» ДК) притаманні такі риси параметризації, як: генетична синкретичність (предметність + нумеральність), термінологічність,детермінологічність, фразеологізація, поліфункціональність (позначення точної, приблизної, невизначеної кількості), словотвірний потенціал.

Із «семи чудес» НС досліджуваним ДК притаманні «п’ять чудес», відсутні риси термінологічності та детермінологічності. За формулою Тулдави Ю.А. [6] семантична дистанція між НС та ДК становить 0,6 скалярної близькості.

Д =1- 2 x q / A+B = 1 – 2 x 5 / 7 + 5 = 1 – 10/12 = 1/6 (q – п’ять спільних рис НС і ДК із «семи чудес», А – риси НС, В – риси ДК). Сплески минулої числової предметності супроводжують і ДК, що свідчить про їх когнітивну пам‘ять. Число (як денотат НС, їх логос) корелює з дискретним сприйняттям предметів оточуючого світу. Термінологічність – детермінологічність числівників зникає у парадигмі ДК з огляду на семантичну розмитість останніх, їх дифузність.

А це потребує спеціального глибокого осмислення низки адгерентних питань. Формула семантичного наповнення числівників Чn = Чn-1 + 1 не спрацьовує у корпусі ДК; останнім притаманна тенденція до деквантифікації та десемантизації вихідних одиниць. Валоративним при цьому є вивчення компонентів аналізованої парадигми ДК.

Сага про англ. onсе (one - + - ce) починається з того, що зазначена лексема є вторинним конструюванням, яке в основному семантизує темпоральні ознаки за допомогою монолексемних та полілексемних одиниць. Пор. англ. once when she tried to explain; he fell at once into the pattern of humanity; the faсе was once more suffused with energy, visited by her family once a month, she usually came back to the village once every two months, once blacklisted it would be impossible…; almost at once they came to conclusion; he had once been a prisoner; he can once get her attention (Diana Pearson : 13, 19, 33, 43, 44, 51, 58, 81, 124). Денумеративи в свою чергу служать базою для третинних утворень. Пор. англ. oncer (N) – той, що рідко ходить в церкву; my once (Adj) owner – мій попередній хазяїн; once (N) is enough – досить, to get the once over (N) – quick visual examination.

Числове представлення у лексемі once значно модифікується у порівнянні з вихідною номінацією: once – один раз, once more – ще один раз, once and again, once and for all , once in a while – декілька раз, рідко, інколи, не завжди, вибірково.

До групи із суфіксом –ce належать також слова twice, thrice, що номінують зазначену числівниковою морфемою частотність. Суфікс –ce семантично наближується до лексеми time : twice is two times one, thrice is one times three, time after time, many a time. Лексемам once, twice, thrice притаманна числова точність.

Утворення типу числівникова основа + -fold також поповнюють групу точних квантифікаторів. Пор. англ. twofold, threefold, fourfold та ін. Виключенням є onefold, в якому спрацьовує семантична заборона. До групи ДК з розмитою квантитативністю належать лексеми типу англ. someone, anyone, everyone, thirtysome, fortyish.

Автономно лексема some семантизує «a little of, a few of, a small or certain number». Словосполучення англ. some people актуалізує значення «not all», «unknown people». Фрази англ. some trouble, some war метафорично вказують на оцінки позначуваного. ДК з одиницею some реалізують як квантитативні, так і кваліфікативні оцінки. Морфема – some у ДК позначає числову апроксимацію. Пор. англ. thirtysome, fоrtysome.

Неквантитативний зміст актуалізується у прикметниках handsome та troublesome. Таким чином, стабільність позиції морфеми та її ідентичність не є чинником семантичної близькості. Валоративним тут є лексичне наповнення компонентів. Пор. англ. I saw a twenty something guy with a nice twentyish young woman (D.Pearson). Морфема –ish замовляє семантичну девіацію похідного денумератива та вказує на приблизну вікову ознаку. Словосполучення англ. a twenty something реалізує сему приблизності у межах малого синтаксису.

ДК someone матеріалізує синкретичне буття номінації на позначення приблизності та предметності. Пор. англ. somebody – «один із декількох». Невизначеність (кількісна) препарує якісні зсуви, семантизацію «unknown, unnamed, important» англ. (some people, some person). Дієвою у ДК є тенденція до деквантифікації (позначення приблизної кількості), до десемантизації (спроможності реалізувати евалютивні, якісні ознаки). Таким чином, ДК селективно позначають біполярну кількість (точну, приблизну) та квалітативні, якісні оцінки.

Не позбавлені ДК й семантичної спустошеності – транспозиції до статусу інтенсифікаторів, службових маркерів синтаксичних зв’язків. Пор. англ. John, for one, would not agree. No word of marriage had even been spoken between them. You only make it worth. If you think these sides are for teeners only think again. We were only just in time. If only it would stop raining I’d help you with pleasure - only I’m too busy (Diana Pearson 31; 53; 187). Об’єктивізацією спустошеності ДК слугує їх семантична лакунованість, пропуски у поверхневій структурі речень. Пор. англ. He not only heard it but saw it too (he both heard and saw it). У виразах типу only three books left дериват only уточнює, виокремлює числову ознаку позначуваного, зберігаючи когнітивну пам’ять лексеми од-ин,яка семантизувала в свій час «тільки + один».

Як замісники прецедентів, лексеми one – ones мають різну числову представленість. Семантична девіація цих ДК дозволяє віднести їх до конвертованої субстантивної пари, як такої, що синкретично представляє нумеральність + предметність (один із сплесків предметності у числівниковому кластері). Контекстуальне оточення ДК сприяє експлікації семантичної девіації. Пор. англ. None can do that (не один – в значенні багато людей). Кваліфікативність та квантитативність спостерігається у численних ад’єктивних одиницях на позначення одинокого та одиничного. Пор. англ. Lone, alone, lonely (without companions, single, remote). Лексема loneliness віддзеркалює вектори сукцесивності секондарних конструювань: англ. all but one  alone  lone  lonely  loneliness. До кластерів з морфемою one належить також слово only  (one- + -like) з ад’єктивним маркером –like, який трансформувався у суфікс –ly.

Аналіз ДК верифікує дієвість універсальної тенденції словотвору: складні слова походять від простих, суфікси генерують від слів, суфіксації передує композиція. Візуально лексема only уподібнюється прислівнику. Але в англійській граматиці є чимало ад’єктивних слів із суфіксом –ly (friendly, neighbourly, lovely). Частиномовній верифікації омонімічних пар only (Adj) :: only (Adv), friendlike (Adj) :: friendlike (Adv), lovely (Adj) :: lovely (Adv) слугує їх синтаксичне буття, функціональне навантаження. Пор. англ. friendlike behavior :: he behaves friendlike, the only son :: only three books. У виразах the only son та the only people семантизується ідея винятковості, ексклюзивності, тобто число як вихідне поняття ховається / імплікується у сонмі квалітативності. Недарма кількість та якість знаходяться у тісній діалектичній інтеграції. У виразі my one and only chance генетичні зв’язки однокореневих лексем використовується для підсилення, емфази фразеологізму.

Поява квантитативних етимологічних дублетів ілюструється конструюваннями типу twentyish, twenties, twentieth, яким притаманний синкретизм (позначення числа та інших сем). Темпоральність груп ДК актуалізується полілексемними одиницями з плеонастичним квантитативним наповненням. Пор. англ. once a month, once a year, once a season, once in a while тощо. На відміну від НС, ДК розширюють семантичний дизайн вихідних одиниць: поряд з вибірковою семантизацією числових ознак референтів ДК реалізують значення невизначеної, індефінітної кількості, а з часом -транспонуються у парадигму службових слів. За межами повнозначних слів ДК йдуть «на підмогу» інтенсифікаторам, сполучникам та прийменникам.

ДК семантизують апроксимацію у межах внутрішньослівної параметризації, а не в умовах оточуючого малого синтаксису (на відміну від НС). Семантичний дизайн ДК не є хаотичним, спорадичним феноменом. У своїй семантичній еволюції ДК уподібнюються НС - на векторах деквантифікації та десемантизації. Але сему квантитативності ДК семантизують синкретично. Спустошеними ДК вживаються для реалізації синтаксичних зв’язків , когезії та експресивності (пор. рос. чёрта с два, англ. once you were there). Семантичні уподібнення НС та ДК супроводжуються однойменними розбіжностями, що детермінується дією законів діалектики – інтеграцією феноменів сходження та розходження, спільного та відмінного, позитивного та негативного, традиційного та оказіонального, постійного та перемінного.