Контрастивний аналіз віршованих творів

Наявність спільних ментальних концептів уможливлює дієвість перекладу з мови оригіналу на мову транслятора. Вірність перекладу зумовлюється при цьому семантичною конгруентністю при факультативній наявності лексичних та граматичних девіацій.

Відомо, що модифікації підлягають поверхневі структури вихідних текстів; консистентними, стабільними при цьому залишаються глибинні структури, що слугує аксіоматичною вимогою до адекватних перекладів із однієї мови на іншу. Гідними уваги у цьому руслі є контрастивний аналіз віршів оригіналу та перекладу.

The Arrow and the Song
H.W.Longfellow

I shot an arrow into the air,
It fell to earth, I knew not where;
For, so swiftly it flew, the sight
Could not follow it in its flight.

I breathed a song into the air,
It fell to earth, I knew not where;
For who has sight so keen and strong,
That it can follow the flight of song?

СТРЕЛА И ПЕСНЯ
Д. Михаловский

Стрелу из лука я пустил
Не знал я, где она упала;
Напрасно взор за ней следил,
Она мелькнула и пропала.

На ветер песню бросил я:
Звук замер где-то в отдаленьи...
Куда упала песнь моя
Не мог сказать я в то мгновенье

Немного лет спустя, потом
Стрела нашлась, в сосне у луга,
Свою же песню целиком
Нашел я в теплом сердце друга.

Семантична конгруентність заголовка препарується лексичними еквівалентами мови транслятора. Пропуск артиклів у поверхневій структурі заголовка експлікується лінгвальними чинниками, відсутністю відповідної категорії у російській мові. Пор.: англ. I shot an arrow into the air – S –V–O–Adv:: та рос.

Стрелу из лука я пустил – О1О2SV. У другому рядку транслятора послідовність речень також не еквівалентна оригіналу. Пор.: англ. SVAdv.→SVO:: та рос. VS →OSV (англ. It fell to earth I knew not where → рос. Не знал, где она упала).

У першому рядку віршів прозорими є розбіжності англійської та російської мов стосовно статусу прямого та зворотного порядку слів. У другому, третьому рядка зберігаються ключові слова в обох текстах. Пор.: I knew not where – не знал я, где; sight - взор ; fell – упала.

У третьому та четвертому рядках оригіналу та транслятора на відміну від оригіналу увага фокусується на головному об’єкті. В цілому топіковий референт зберігається і переклад вважаємо адекватним.

У наступних рядках (п’ятий - восьмий) референтом у корелюючих віршованих текстах є пісня (song). Конгруентність тут спрацьовує недостатньо. У вірші-трасляторі появляються значні модифікації. Семантичний дизайн не змінюється, чого не можна сказати про поверхневу структуру зазначених рядків.

Лексична та граматична еквівалентність позначена девіацією. Д.Михаловський відступає від оригіналу.

Шостий та восьмий рядки свідчать про авторську суб’єктивну транспозицію. (Пор.: англ. It fell to earth, I knew not where → рос. Звук замер где-то в отдоленьи... Або: англ. For who has sight so keen and strong, That it can follow the sight of song? → рос.Куда упала песнь моя Не мог сказать я в то мгновенье).

Дев’ятий рядок транслятора позначений наявністю антонімічного засобу трансформації. Пор.:англ. Long, long afterward → рос. Немного лет спустя. Гіперболізований образ часу зникає у вірші Д.Михаловського.

Девіації набирають сили у фінальній частині тексту. Пор.: англ. in an oak I found the arrow still unbroke → рос. Стрела нашлась, в сосне у луга. Останні рядки (9 - 12) в оригіналі та трансляторі мають спільний рематичний характер.

Перекладач Д.Михаловський є не тільки реципієнтом оригіналу, але й творцем перекладацького шарму. Омовлення референта думки є індивідуальним з огляду на інструментарій вербалізації ментального образу – пісні, яка уподоблюється стрілі і летить за призначенням до друзів.